Хурма від Я до А

Хурма – відома в Україні більше ніж 30 років. За цей проміжок часу уже мали рости цілі сади цієї дивовижної культури. Натомість зустрічається вкрай рідко. І не тому, що не хватає посадкового матеріалу, його наразі продають майже у кожному розсаднику. А тому, що бракує інформації по вирощуванню, а основне як правильно підібрати сорт та саджанець. Інформація поширена проти річна, часто не відповідає дійсності. Продавці стараються описати агротехніку у «рожевих» тонах (морозостійкість за 30, хвороб та шкідників немає і т.д. і т.п.) У деякій мірі інформація правдива, але стосується конкретного регіону вирощування. Що підходить для півдня країни не підходить для півночі. У вирощуванні хурми я теж мав і негативний досвід, і позитивний – лише тому, що купляв саджанці у різних продавців. Досвіду у вирощуванні маю не так багато То ж за більш повною інформацією звернувся до фахівців з різних регіонів:

Дерев’янко Василь Миколайович – селекція, гібридизація міжвидової хурми понад 28 років. За цей час вивів 24 сорти хурми. – м. Нова Каховка.

Його новий сорт гібридної хурми – Дар Софіївки немає аналогів у світі за сумарними показниками – раннім достиганням плодів, їхнім розміром та морозостійкістю.
Плодоносити починає на 4-й рік, що говорить про його скоро-плідність. За весь час спостережень пошкоджень його низькими температурами не спостерігалося. Плоди плоскі, красиві і дуже смачні, терпкість присутня, але значно менше ніж у ‘Росіянки’. Плодоносить помітно краще. Маса плоду в 2016 році досягала 150 г. Дозрівають плоди недружно в першій декаді жовтня і здатні зберігатися в звичайних умовах до 1 місяця. У 2016 році під ізоляторами зав’язалася 100% плодів від кількості залишених під ними квіток. Очевидно форма має дуже високий рівень само-плідності. Сила росту її дерев на підщепі помітно менше, ніж у ‘Росіянки’.
Очікується, що дана гібридна форма, в зв’язку з більш раннім дозріванням плодів і відповідно більш коротким вегетаційним періодом, буде придатна для вирощування в більш північних районах ніж ‘Росіянка’.

сорт Дар Софіївки – фото автора

Кравченко Василь Прокопович –сорто-випробовування, гібридизація з подальшим використанням у селекції хурми. Терміном понад три десятки років, завіз в Україну понад 50 сортів хурми віргінської, та більше п’яти сортів хурми гібридної. – м. Запоріжжя

Київський центральний бот сад ім. Гришка – вирощують хурму з 1991 р. Селекція з 2005 р. На рахунку три сорти хурми віргінської. – м. Київ

Чирка Віктор Григорович – вирощування хурми віргінської у складних кліматичних умовах без спец заходів, природний відбір. На сьогоднішній день понад 150 плодоносячих дерев хурми. Відібрано одинадцять кращих перспективних форм. – м. Дніпро

Чередник Борис Іванович – понад 30 років успішне вирощування субтропічних рослин у відкритому ґрунті. – смт. Обухівка

Найбільш поширені види хурми – Віргінська, Кавказька та Східна. Східна масово культивується по світі. Має найбільші та найсмачніші плоди які ми купуємо на протязі зими на ринках, але морозостійкість найнижча серед інших видів. Кавказька займає середнє місце по морозостійкості, плоди дуже маленькі, до 2 см. в діаметрі, майже повністю заповнені насінням, до 10 шт. у плодові. Тому не використовується в селекції. Насіння її теж не бажано використовувати у вирощуванні підщепи, так як саджанці на такій підщепі часто гинуть навіть у південних регіонах. Віргінська, завдячуючи цьому виду, хурма почала просуватися на північ. Плоди у неї смачні та ароматні, у диких форм в середньому 20 гр, у сортових бувають і до 80 гр. Ведеться робота по схрещуванні хурми віргінської зі східною, результатом якої появились сорти з великими плодами до 150 гр. з хорошим рівнем морозостійкості. Приємно відзначити, що найкращі світові здобутки в цьому напрямку у нашого земляка Дерев’янко В. М.

На початок потрібно насіння, щоб виростити якісну морозостійку підщепу. Якраз у цьому полягає найбільша проблема усіх розсадників. Для цього підходить насіння лише диких форм хурми віргінської. Погодьтесь, не кожен буде вирощувати дома мінімум два величезних дерева понад 10 м. висотою. А два тому, що хурма буває з жіночими квітами, чоловічими та однодомна. Для якісного насіння потрібний запилювач. Це ще не все. Хурма віргінська є двох типів – 90 хромосомна з порогом морозостійкості понад -30 гр. за Цельсієм, та 60 хромосомна з порогом біля -20 гр. Зрозуміло, що нам підходить 90 хромосомна, але й тут не все просто. 90 хромосомна, яка походить з південних штатів Америки, теж програє за стійкістю до морозу в порівняні з зразками з північних штатів. Розрізнити за виглядом насінини складно. За виглядом вони подібні, часом важко розпізнати насіння віргінки від насіння гібридної хурми. Тож у нас в країні та і за її межами не так легко придбати потрібне. Зате набагато простіше обрати сіянці для підщепи. У дикої віргінки, саме така потрібна навіть для південних регіонів, кора світло коричнева, може бути з зеленим відливом, гладенька, блискуча. Бруньки тонкі, гостренькі, луски на бруньках усі зімкнуті. До речі, спеціаліст за формою бруньки може безпомилково визначити види та підвиди хурми. Висівати насіння краще безпосередньо у ґрунт. Там воно стратифікується та закаляється. При хорошому зрошенні сіянці виростають висотою понад один метр, без поливу, на вирощування гарної підщепи потрібно два і навіть три роки. Хурма взагалі волого-любива культура. На батьківщині віргінської хурми опадів у три рази більше ніж в середньому по Україні, а у східної у п’ять разів більше. Щодо висоти місця щеплення, думки практиків розділились, за однією порадою краще прищеплювати сорт у кореневу шийку, далі при посадці на постійне місце потрібно заглибити саджанець на 15-20 см, щоб при обмерзанні наземної частини, дерево швидко відновилось. При такій практиці у північних регіонах потрібно постійно утеплювати стовбур дерева. За другою порадою рекомендована висока прищепка. Аргументовано, що так як прищепа зберігає батьківську форму, підщепа значно впливає на стійкість до морозів, на скороплідність та велико плідність. Чим більший запас деревини підщепи, тим краще проявляються ці якості у всього дерева. Отже чим менша морозостійкість сорту, тим вище має бути місце щеплення. До уваги – найсильніші морози завжди на рівні поверхні ґрунту. Враховуючи що Україна поділяється на шість кліматичних зон, умови вирощування мають свою специфіку у кожній з них. Враховувати потрібно не лише суму активних температур – САТ, але й ФАР – фотосинтетична активна радіація. Наприклад – день був жаркий, але хмарний. У такі дні дерева не до отримують сонячного світла. З високими показниками САТ і ФАР на півдні, деревина хурми краще визріває, відповідно може витримувати більш низькі морози. У той час ті самі сорти пошкоджуються при значно менших морозах у центральних та північних областях. Для початківців рекомендовано починати вирощування з сортів хурми віргінської першого покоління Мідер, Джон Рік, Вебер. Ці сорти можуть щорічно радувати багатим врожаєм смачних не великих плодів – 40-60 гр, по всій території країни. Якщо спробувати приручити більш цікаві гібридні сорти, то при не хитрих способах агротехніки можна досягти високих результатів. Як я описував вище. Чим більше сонячного світла та тепла, за допомогою фотосинтезу у тканинах рослин утворюються складні біохімічні сполуки. Зокрема сполуки елементів калію та магнію. Завдяки накопиченню цих елементів у тканинах зменшується кількість води на клітинному рівні. Чим вищий рівень калію і магнію, тим вища стійкість до морозу. За відсутності потрібної САТ, сонячні промені можна компенсувати кореневим та позакореневим підживлюванням розчином цих елементів. Рецепт простий – починаючи з першого серпня, один раз на тиждень, обприскувати та підливати дерева не складним розчином. 100 гр. деревного попелу з дерев листяних порід, залити 10 л. води. Добре розмішати та залишити на 24 години. Процідити, обприскувати листя, кожен пагін, гілки та основне добре проливати стовбур. Решту розчину під корінь. Спосіб цілком безпечний, значно підвищує опір до морозу, пришвидшує дозрівання плодів та покращує смакові якості. Застосовувати можна на усіх субтропічних культурах, зокрема й на зизифусі.

Обов’язкові рекомендації для початківців: Рясний полив на протязі першої половини вегетації – до половини розміру зав’язі плодів. Саджанці купити осінню, але висадити на постійне місце весною. Тому що ніхто крім вас краще не збереже ваш саджанець (посадити у горщик з дренуванням, піділляти та у погреб). Місце під посадку вибрати з південного боку, захищене від холодних вітрів. Першу зиму постаратися надійно укрити (при викопуванні пошкоджується коренева система, через що деревина визріває у молодого дерева погано). Спілі плоди можуть довго триматись після морозів споживатись свіжими прямо з дерева. Надзвичайно смачні сушені та в’ялині. У цьому великий плюс сортів з невеликими плодами. Сушити можна просто підвішеними на горищі невеликими гіллячками разом з плодами. Крупноплідні сорти зриваються у стані характерного забарвлення, ставляться у прохолодне місце на дозарювання. Зберігатись можуть до кількох місяців. Нові сорти гібридів східної хурми з віргінською дозволяють уже зараз висаджувати промислові сади. Комерційна перспектива дуже приваблива. Садам хурми в Україні бути.