Саджанці груші

Саджанці груші — від літніх медових до зимових, що лежать до весни

Груша — одне з найулюбленіших дерев українського саду: невибаглива, довговічна й напрочуд щедра. Її плоди соковиті, ароматні й солодкі, багаті на клітковину та пектин, смачні свіжими та в заготовках — компотах, варенні, сушці. Правильно дібравши кілька сортів різного строку, ви матимете свіжу грушу власного саду майже дев'ять місяців на рік — від початку серпня й до весни.

У каталозі «Агросили» — понад 15 сортів груші на будь-який смак: класичні десертні, надвеликоплідні, самоплідні, дивовижні червоном'ясі з рожевою м'якоттю, декоративні смугасті та екзотичні азійські «яблуко-груші». Усі саджанці щеплені, з міцною кореневою системою; сорти дібрані з перевірених джерел і придатні для вирощування в умовах України.

Сорти груші за терміном дозрівання

Літні (липень–серпень): найраніші груші, які їдять просто з гілки. Флагман — «Улюблениця Клаппа» з ніжною соковитою м'якоттю, що «тане в роті». До ранніх належить і ефектна «Червона Сенсація» (Red Sensation) — яскраво-червоний клон знаменитого «Вільямса». Літні сорти не для тривалого зберігання — їх споживають або переробляють відносно швидко.

Осінні (вересень): «золота середина» — великі плоди, чудовий смак і вже помітно краща лежкість. Тут наші бестселери: надвеликоплідна італійська «Санта Марія», надійна невибаглива «Талгарська Красуня» з доброю лежкістю та стійкістю до шкідників, а також «Дельбарю RX» (Сніжинка) — французький делікатес із дуже великими плодами, що лежать аж до січня.

Зимові (знімання у жовтні, споживання взимку й навесні): груші, заради яких і садять сад. Еталонна за смаком «Ноябрська» (Листопадова) з величезними медовими плодами та найвитриваліша «Киргизька Зимова» (морозостійкість до -30 °C) зберігаються до квітня-травня — свіжа груша на новорічному столі й навесні.

Поєднавши сорти різних термінів, ви розтягнете свіжий урожай на багато місяців — від літа до наступної весни.

Груші з «родзинкою» — червоном'ясі, декоративні, азійські

Червоном'ясі груші — справжня окраса саду й столу: на розрізі їхня м'якоть рожева або майже червона. Це «Весільна» (українська селекція, до того ж самоплідна) і «Блютберне» (Blutbirne, у перекладі «кривава груша») з темно-рожевою масляністою м'якоттю.

Декоративні: унікальний «Бергамот Смугастий» (Полтавська Писанка) — жовті плоди з темно-зеленими смугами, наче розмальовані вручну; таких груш більше немає.

Азійські груші наші (яблуко-груші) — екзотика з хрусткою, дуже соковитою м'якоттю яблучного типу. У каталозі кілька японських сортів: ароматний «Чоюро» з незвичайним карамельно-ірисковим смаком, солодкий ранній «Косуї», самоплідний жовтоплідний «Шинсейкі», великоплідний «Даїтсуі Лі» та «Секуї». Азійські груші вирізняються високою стійкістю до хвороб і декоративністю.

Самоплідні сорти груші — коли місця лише на одне дерево

Більшість груш дають рясний урожай лише за наявності поруч сорту-запилювача. Але якщо місця обмаль, оберіть самоплідний сорт, що зав'язує плоди самотужки: «Дельбарю RX», червоном'ясу «Весільну» або азійську «Шинсейкі». Решта сортів теж можна садити по одному, але з запилювачем поруч урожай буде значно щедрішим.

Як обрати сорт груші

• Термін дозрівання: літні — для свіжого столу «тут і зараз»; осінні — універсальні; зимові — для зберігання до весни. Найкраще посадити по одному з кожної групи.
• Запилення: більшість груш частково самоплідні або потребують запилювача — для доброго врожаю висаджуйте 2 різні сорти близького строку цвітіння. Якщо місце лише на одне дерево — беріть самоплідний сорт.
• Підщепа й розмір дерева: груші на айві — компактні (3–3,5 м), скороплідні (плодоносять на 3–4-й рік), зручні для невеликого саду, але потребують дренованого ґрунту й не люблять застою води. Груші на дичці (сіянці) — сильнорослі (4–5 м), довговічні, посухостійкі, але вступають у плодоношення пізніше (на 5–7-й рік). Азійські наші щеплюють лише на грушу.
• Регіон і зимостійкість: для суворих зим оберіть найморозостійкіші сорти (наприклад, «Киргизьку Зимову»). Груші на айвовій підщепі в холодних безсніжних зонах потребують мульчування кореневої шийки.
• Призначення: свіже споживання, заготовки, тривале зберігання чи декоративність — під кожну мету є свій сорт.

Посадка та догляд

• Місце і ґрунт: сонячне, захищене від холодного вітру місце; ґрунт родючий, добре дренований, без застою води.
• Час і схема посадки: садять навесні або восени. Орієнтовна схема — 3×2–3×3 м залежно від сили росту (на айві щільніше, на дичці просторіше).
• Догляд: регулярний полив у перші роки й під час наливу плодів, щорічна санітарна й формувальна обрізка, підживлення та базова профілактика хвороб (насамперед бактеріального опіку та парші). Зимові й осінні сорти краще знімати недозрілими й давати їм дійти в лежці.

Усі саджанці груші відправляємо у надійному пакованні з захистом кореневої системи. Оберіть сорти під свій сад — і матимете власні соковиті груші майже цілий рік. Доставка по всій Україні.