|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Виноград «Рошфор» — надійний ранній темний сорт
Виноград «Рошфор» — столова форма раннього терміну дозрівання аматорської селекції Є. Г. Павловського (авторство закріплене також за Л. П. Трошиним та І. А. Кострикіним), отримана з використанням форм групи Кардинала. Сорт відзначається сильним ростом куща, гарним визріванням пагонів і привабливими темними ягодами з м'ясистою м'якоттю. Багато виноградарів вважають Рошфор одним із найкращих у всій лінійці Павловського. Підходить і для присадибних ділянок, і для реалізації.
Грона та ягоди
Грона конічні, рівні, гіллясті, середньої щільності: середня маса 500–700 г, окремі до 1 кг. Ягоди великі, округлі або овальні, масою 7–10 г, привабливого темно-синього (темно-фіолетового, майже чорного) кольору. М'якоть м'ясиста, соковита, шкірка при споживанні з'їдається. Смак приємний, гармонійний; іноді відчувається легкий мускат (непостійна ознака). Цукристість помірна (~14,8%), кислотність 5,6 г/л.
Дозріває рано — встигає визріти навіть за короткого літа. Важлива особливість: ягоди набувають фірмового темного кольору дещо раніше, ніж настає повна споживча стиглість, — не поспішайте зі збором, дайте гронам добрати смак. Грона добре тримаються на кущі після дозрівання, дозволяючи розтягнутий збір, чудово транспортуються й зберігаються.
- Раннє дозрівання: темні товарні грона рано в сезоні, коли ціна винограду ще висока.
- Підвищена морозостійкість: одна з переваг сорту серед ранніх темних форм.
- Стійкість до шкідників і розтріскування: ягоди слабко пошкоджуються осами, не тріскаються й не загнивають.
Поради з вирощування
«Рошфор» невибагливий і зрозумілий в агротехніці, головне — не перевантажити кущ і врахувати нестійкість до філоксери:
- Запилення: тип квітки двостатевий — сорт самоплідний, добре запилюється сам і не потребує посадки інших сортів поруч.
- Нормування: на плодових пагонах часто закладається більше однієї китиці — без нормування можливе перевантаження, подовження дозрівання й зниження якості. Навантаження — 30–35 вічок, 22–24 пагони; обрізка плодових лоз середня, на 6–8 вічок.
- Філоксера: сорт нестійкий до філоксери — у регіонах із ризиком філоксери рекомендується вирощування на стійкій підщепі (наприклад, РР 101-14).
- Морозостійкість: підвищена — витримує приблизно −22…−24 °C. На більшій частині України для стабільного врожаю кущ потребує укриття на зиму; сорт не любить холодних вітрів — садіть у захищеному місці.
- Стійкість до хвороб: середня — до мілдью 3–3,5 бала, до оїдіуму 2,5–3 бала; профілактичні обробки за сезон обов'язкові. Допомагає раннє видалення листя у плодовій зоні (краще провітрювання й зав'язування).
- Сонце й місце: кущі сильнорослі, потужні (до 30 пагонів), лоза визріває майже на всю довжину; місце сонячне, захищене від вітру.
Схема посадки — близько 3×1,5 м (площа живлення 4–6 м²). Укорінюваність живців дуже добра — розмноження елементарне.
