Prunus serrulata Kanzan / Сакура дрібнопильчаста Канзан – символ «весни», «росту», «жіночої молодості та краси», «благополуччя», сакура відома як виходець з Японії та її культури. На це дерево поклонялися, надихалися, і ця традиція походить від давніх часів. Японська аристократія проводила час під квітучими деревами, насолоджуючись легкими напоями (саке), іграми на повітрі і складанням на дану тему віршів. Вона має кілька синонімічних назв: вишня японська, вишня дрібнопильчата, «Hill Cherry», «вишня Східної Азії», Sekiyama (в перекладі «сусідня гора»), Kwanzan. Все це одна і та ж культура. ЇЇ перші описи зустрічаються в 1681 році в японському примірнику по описах рослин «Кадан-комоку». Канзан це один з основних сортів, які застосовуються в широкому культі «сакуроманії».

Характеристики: дерево має широку чашоподібну крону, а з роками вона видозмінюється, оскільки крона починає звисати під вагою квітів. Крім цього Канзан формує гілки, які вигинаються назад, до центру дерева, створюючи форму винного келиха. Зростає вона на висоту до 10 м, і набирає приблизно такої ж ширини, розкидаючи над головами людей, що приходять милуватися нею надзвичайні широкі гілки, які всипані безліччю пурпурно-рожевих махрових квітів, що зібрані по 3-5 штук в китиці. Цвітіння відбувається протягом першої половини травня, інколи це починається в квітні, звичайно, залежить від погодних умов. Разом з квітами розпускаються і листя видовженої форми бронзового відтінку, далі вони стають зелені, і зберігають цей окрас до осені, потім воно набуває жовтих і помаранчевих відтінків. Кора дерева бурого кольору, гладка, з горизонтальними тріщинами-бороздками, відтінок добре обрамляється на фоні інших рослин.

В сорту сакури дрібнопільчатої Канзан рідко формуються ягоди. На смак вони солодко-кислі, жорсткі, дрібніші, ніж у вишні. Сакура має стрижневу розгалужену кореневу систему, глибоко залягає в землі. Краще висаджувати на світлих чи напів тінистих ділянках, захищених від настирного холодного вітру. До складу грунту особливих вимог немає, краще зростатиме на помірно-вологих, поживних та добре дренованих піщано-глинистих грунтах. Молоді саджанці слід на зиму прикривати мішковиною чи агроволокном, з часом морозостійкість дерева збільшується. Після посадки слід замульчувати рослину, це позитивно відобразиться на рівні догляду. Інколи сакури можуть пошкоджуватися бактеріальними хворобами та шкідниками: антракнозом (плямистістю листя), борошнистою росою, ржавчиною чи попелицею. Щоб захистити саджанці, їх слід обробляти фунгіцидами та інсектицидами, в залежності від проблеми, з якою спіткнулися. Інколи є проблеми з грунтовими шкідниками – личинками хруща, тоді слід пролити пристовбурне коло інсектицидом, чи замочувати коріння при посадці.

Сакура Канзан є часто штамбовою формою, це зручно при формуванні невисоких компактних дерев, які застосовуються та мають велику популярність протягом багатьох віків у формуванні благоустрою ділянок та територій загального значення. Особливо привабливо вони виглядають поблизу патіо, бесідок, тераси, на парадних зонах центруючи на себе всю увагу поціновувачів. Спеціалісти рекомендують поєднувати в групах з хвойними та листяними рослинами, використовуючи їх в парках, скверах, в алейних посадках, і звичайно ж в якості солітера. Пишне цвітіння характеризує дерево “ посланцем весни” в парках, на вулицях, бульварах і садах.