Диплоїдна слива «Бургундія» — самоплідна винно-червона слива, що запилює весь сад

Диплоїдна слива «Бургундія» (Burgundy) — японська слива (Prunus salicina) каліфорнійської селекції, яка вирізняється одразу двома рідкісними перевагами. По-перше, вона самоплідна — дасть урожай навіть одним деревом (справжній виняток серед японських слив, більшість яких потребують пари). По-друге, завдяки рясному ранньому цвітінню вона є одним із найкращих запилювачів для інших японських слив і навіть для плуотів. А ще, звісно, це просто дуже смачна слива з ефектною винно-червоною м'якоттю.

Плоди та смак

Плоди середнього розміру, масою 80–100 г, з темно-бордовою (винною) шкіркою. М'якоть — головна гордість сорту: глибока темно-червона, майже багряна, соковита, щільна, з приємним хрустом замолоду. Смак дуже солодкий, м'який і гармонійний, майже без кислоти — знавці порівнюють його з вином, а на дегустаціях сорт стабільно збирає найвищі оцінки. Кісточка напіввідділяється (semi-freestone).

Дозрівають плоди в середні терміни — з другої декади липня. Чудова особливість: збір триває дуже довго — плоди можуть висіти на дереві кілька тижнів (аж до середини серпня), поступово стаючи ще солодшими. Тож урожай можна знімати поступово, у міру потреби. Слива універсальна: свіжою, для випічки, сушки (чорнослив), варення й соків.

• Самоплідний: дасть урожай навіть з одним деревом — рідкість серед японських слив.
• Універсальний запилювач: запилює інші диплоїдні сливи й плуоти — незамінний сусід у саду.
• Винно-червона м'якоть: ефектна, дуже солодка, майже без кислоти, переможець дегустацій.
• Довгий збір: плоди тримаються на дереві тижнями, стаючи солодшими.

Поради з вирощування

«Бургундія» — один із найпростіших і найвдячніших сортів сливи. Кілька порад для щедрого врожаю:

• Запилення — самоплідний: сорту не потрібен запилювач, навіть одне дерево дасть урожай. Понад те — посадіть «Бургундію» поруч з іншими диплоїдними сливами чи плуотами, і вона підвищить урожай і їм (це один із найкращих запилювачів завдяки рясному ранньому цвітінню).
• Підщепа (алича): саджанець щеплений на аличу — витривалу, невибагливу до ґрунту підщепу. Дерево середньоросле (3,5–4 м), компактне, з вузькою прямостоячою кроною; у плодоношення вступає з 3-го року після посадки.
• Зимостійкість: для японської сливи сорт має добру морозостійкість — витриваліший за багато інших диплоїдних слив. Усе ж місце обирайте тепле й сонячне; молоді дерева перші зими варто підстраховувати (мульча, укриття штамбу).
• Місце й ґрунт: відкрите сонячне місце, добре дренований ґрунт без застою води. Навесні дерево вкривається густим білим духмяним цвітом — гарне й декоративне.
• Полив: посухостійке; під час наливу плодів рівномірний полив покращує їх розмір.
• Догляд: стійкість до хвороб висока, догляд нескладний. Щовесни формуйте розріджену крону; за рясної зав'язі проріджуйте плоди для більшого розміру.

Дерево середньоросле (3,5–4 м) — рекомендована схема посадки 4×4 м. Одного дерева достатньо для врожаю, а по сусідству воно ще й запилить інші сливи та плуоти.