Диплоїдна слива «Блек Даймонд» — чорна зовні, яскраво-червона всередині

Диплоїдна слива «Блек Даймонд» (Black Diamond, «Чорний Діамант») — новинка в Україні й один із найцінніших у світі сортів диплоїдних слив із червоною м'якоттю. Це японська слива (Prunus salicina) каліфорнійської селекції з відомої торгової серії Black Diamond®. Плоди мають ефектний контраст: пурпурно-чорна, майже «діамантова» шкірка — і несподівано яскраво-червона, майже багряна м'якоть усередині. Додайте до цього високу врожайність і рекордну солодкість — і зрозуміло, чому сорт цінують і садівники, і фермери.

Плоди та смак

Плоди круглі, злегка приплюснуті, масою в середньому 70–80 г (окремі до 100 г). Шкірка пурпурно-чорна з дрібними жовтими цятками, ефектна й рівномірна; вона тонка, їстівна й солодка — не гірчить. М'якоть яскраво-червона до багряної, щільна, приємно хрустка й соковита. Смак дуже солодкий і ароматний, збалансований — це справді одні з найсмачніших літніх фруктів. Кісточка дуже маленька, від м'якоті не відділяється.

Дозрівають плоди в середні (ранньо-середні) терміни — з кінця липня до 15 серпня. Плоди дуже добре зберігаються й не пошкоджуються при транспортуванні — чудовий вибір і для власного столу, і на продаж. Універсальні у використанні: свіжими, для десертів, соків і заготовок.

• Червона м'якоть: ефектний контраст чорної шкірки й багряної хрусткої серцевини — небагато слив таке мають.
• Дуже солодкий смак: одні з найсмачніших літніх слив, багаті на природні пігменти-антиоксиданти.
• Врожайний і транспортабельний: високі стабільні врожаї, плоди не б'ються в дорозі.
• Рано плодоносить: швидко вступає в плодоношення, крона не загущується.

Поради з вирощування

«Блек Даймонд» — сорт для теплого сонячного саду. Головне — правильний запилювач і захист раннього цвіту:

• Обов'язково потрібен запилювач: сорт самобезплідний — сам собою плодів майже не зав'яже. Поруч потрібна інша диплоїдна (японська) слива того ж строку цвітіння. Найкращі запилювачі — «Санта Роза» та наша диплоїдна слива «Анжеліно» (обидві добре збігаються за цвітінням), також підходить «Френ». Європейська (домашня) слива для запилення не годиться. Тож плануйте щонайменше два дерева.
• Підщепа (алича): саджанець щеплений на аличу — витривалу, невибагливу до ґрунту підщепу. Дерево заввишки 3–4 м, з розлогою кроною середньої густоти (не загущується); у плодоношення вступає рано, з 3-го року після посадки.
• Тепле місце й ранній цвіт: сорт рано зацвітає, тому садіть його на найтеплішому, сонячному, захищеному місці й не в низині — так ви вбережете ранній цвіт від поворотних весняних заморозків.
• Зимостійкість: морозостійкість середня, як у більшості японських слив. Молоді дерева перші зими варто підстраховувати (мульча, укриття штамбу).
• Ґрунт і полив: добре дренований ґрунт без застою води; під час наливу плодів рівномірний полив покращує їх розмір.
• Догляд: стійкість до хвороб добра, догляд нескладний. Щовесни формуйте розріджену крону; за рясної зав'язі проріджуйте плоди для більшого розміру.

Дерево середньоросле (3–4 м) — рекомендована схема посадки 3×3 м. Не забудьте про сусіда-запилювача поруч (ідеально — «Анжеліно» чи «Санта Роза»).