|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Дерен (кизил) «Володимирський» — один із найбільших і найврожайніших сортів кизилу
Дерен «Володимирський» (він же кизил, Cornus mas) — популярний сорт української селекції, один із найбільш великоплідних і врожайних. Кизил — давня, невибаглива й напрочуд витривала культура: він живе десятиліттями, майже не хворіє й щороку дарує врожай яскравих цілющих ягід. «Володимирський» вирізняється саме розміром плодів — вони помітно більші, ніж у звичайного дикого кизилу.
Плоди та смак
Плоди великі (вагою близько 8–9 г — удвічі більші за звичайний кизил), овально-циліндричні, гарні й одномірні. Забарвлення змінюється в міру дозрівання: від червоного до чорно-червоного, а при повному достиганні — майже чорного, блискучого. М'якоть щільна, соковита, смак насичений кисло-солодкий із характерною кизиловою терпкістю (вона пом'якшується, якщо дати ягодам полежати кілька днів після збору).
Дозрівають плоди в середині серпня (середній термін), поступово й рівномірно. Дуже цінна особливість: ягоди міцно тримаються на гілках і не обсипаються, тож урожай можна збирати без втрат, у кілька заходів. Призначення переважно для переробки — з кизилу виходять чудові варення, компоти, желе, соки, вино, а також сушка; смачний він і свіжим, коли повністю достигне.
- Великі плоди: один із найбільш великоплідних сортів кизилу (до 9 г).
- Стабільна щедра врожайність: плодоносить щороку, рясно й рівномірно.
- Дуже висока морозостійкість: витримує суворі зими — надійний навіть у холодних регіонах.
- Не обсипається: ягоди довго тримаються на гілках, збір без втрат.
Поради з вирощування
Кизил — одна з найневибагливіших плодових культур, підходить навіть початківцям. Але один момент вирішує врожай:
- Обов'язково потрібен запилювач (важливо!): кизил самобезплідний — одне дерево цвістиме, але майже не зав'яже плодів. Поруч потрібен інший сорт кизилу для перехресного запилення. Тож завжди плануйте щонайменше два різні сорти поряд — тоді врожай буде щедрим.
- Форма й розмір: рослина росте як великий кущ або невелике деревце (2–3 м), довговічна. Форму задаєте обрізкою — можна вести кущем на кількох пагонах (зручно збирати) або деревцем на штамбі.
- Місце: сонячне або злегка притінене місце. Кизил невибагливий до ґрунту (росте майже на будь-якому, крім кислого), добре переносить міські умови й посуху. Не любить лише кислих ґрунтів і високого рівня ґрунтових вод.
- Морозостійкість: дуже висока — сорт надійно зимує навіть у суворі зими, тому підходить для холодних регіонів.
- Плодоношення: вступає в плодоношення з 3-го року після посадки; з віком урожай суттєво зростає — доросле дерево дає десятки кілограмів ягід.
- Догляд: мінімальний. Санітарна й формуюча обрізка, помірний полив у тривалу посуху — цього достатньо. Стійкість до хвороб добра.
Саджанець 3-річний, заввишки 50–70 см. Не забудьте про другий сорт кизилу поруч — без запилювача врожаю не буде.