Слива «Золота Крапля» — одна з найсмачніших жовтих слив у світі

Слива «Золота Крапля» (Coe's Golden Drop) — старовинний англійський десертний сорт, виведений садівником Джервейзом Коe у графстві Саффолк ще наприкінці XVIII століття від схрещування Ренклоду Зеленого і Яєчної Жовтої. Знавці вважають її однією з найсмачніших жовтих слив узагалі: вона поєднала багатий медовий смак ренклоду зі шляхетною ноткою, що нагадує абрикос. Це справжня прикраса саду й ласощі для поціновувачів.

Плоди та смак

Плоди великі, масою близько 50–70 г, овальні, трохи приплюснуті з боків, із характерною видовженою «шийкою» біля плодоніжки. Шкірка золотисто-жовта, вкрита численними кармінними підшкірними крапочками й густим сизим нальотом. М'якоть золотисто-жовта, ніжна, дуже соковита й надзвичайно солодка, з насиченим десертним смаком і тонким ароматом — за цукристістю сорт один із лідерів серед слив. Кісточка легко відділяється — це freestone-сорт.

Дозрівають плоди пізно — у перших числах вересня. Важлива особливість: плоди чудово лежать і дозрівають у сховищі. Якщо дати їм полежати у прохолодному приміщенні, смак стає ще насиченішим — ласувати можна ледь не до листопада, продовжуючи сезон свіжих слив. Призначення передусім десертне (свіжими), але плоди чудові й для переробки: варення та джеми виходять вишуканого бурштинового кольору, добрі вони й для компотів, начинки пирогів, сушіння.

• Виняткова солодкість: один із найсолодших і найсмачніших десертних сортів.
• Красиві жовті плоди: золотиста шкірка з кармінними крапками — окраса саду й столу.
• Лежкість: плоди зберігаються й доспівають у сховищі, продовжуючи сезон.
• Кісточка легко відділяється: зручно їсти й переробляти.

Поради з вирощування

«Золота Крапля» — сорт-гурман: за трохи більшу увагу він віддячує неперевершеним смаком.

• Обов'язково потрібен запилювач: сорт самобезплідний — сам, без сусіда, врожаю не дасть. Поруч обов'язково садіть інший європейський сорт сливи, що цвіте одночасно. Добрі запилювачі — Ренклод Зелений, Ренклод Альтана, Вікторія, Анна Шпет, Угорка звичайна, Кірке. Важливо: запилювачами можуть бути лише європейські сливи — японські (диплоїдні) для цього не годяться.
• Тепле захищене місце: щоб повністю розкрити смак, садіть на найтеплішому, сонячному й захищеному від вітру місці ділянки (наприклад, з південного боку). У таких умовах плоди набирають максимум цукру й аромату.
• Ґрунт: родючий, вологоємний, але добре дренований — без застою води. Оптимальний pH — близько 6,0–7,0.
• Підщепа (алича): саджанець щеплений на аличу — сильнорослу, витривалу й невибагливу до ґрунту підщепу з доброю зимостійкістю кореневої системи. Дерево виростає сильнорослим (5–6 м), формує розлогу округлу крону середньої густини.
• Полив: у тривалу дощову погоду плоди можуть розтріскуватися, тому важливий рівномірний, помірний полив без різких перепадів вологості.
• Догляд: сорт скороплідний, вступає в плодоношення після 3-го року. Стійкість до хвороб середня — не завадять профілактичні весняні обробки. Урожайність висока й регулярна.

Дерево сильноросле (5–6 м) — рекомендована схема посадки 3×3 м (краще з невеликим запасом місця). Обов'язково пам'ятайте про сорт-запилювач поруч.