Слива «Топ Енд Плюс» — великий урожай до самих морозів

Слива «Топ Енд Плюс» (Topend Plus) — один із найпізніших великоплідних сортів домашньої (європейської) сливи, виведений на відомій німецькій дослідній станції в Гайзенгаймі (серія «Geisenheimer Top»). Це сорт, що закриває сливовий сезон: коли всі інші сливи вже відійшли, «Топ Енд» тільки виходить на пік. Плоди можуть довго висіти на гілках, не обсипаючись, тож свіжими сливами можна ласувати мало не до перших приморозків.

Плоди та смак

Плоди дуже великі — це один із найбільших пізніх сортів, масою близько 60–80 г (окремі екземпляри сягають 100 г), видовжено-овальної форми. Шкірка темно-синя з густим блакитним восковим нальотом. М'якоть зеленувато-жовта, дуже щільна, хрумка й соковита, з ароматом і гармонійним десертним смаком — солодким, з приємною освіжаючою кислинкою. Кісточка добре відділяється — сорт freestone.

Дозрівають плоди дуже пізно — наприкінці вересня й на початку жовтня. Щоб повністю розкрити смак, плодам краще дати дозріти прямо на дереві. Завдяки щільній м'якоті сорт відзначається відмінною лежкістю й транспортабельністю. Призначення універсальне: чудові свіжими, для високоякісного чорносливу, заморозки й випічки — при термічній обробці щільна слива добре тримає форму й не розтікається.

• Найпізніший у сезоні: дозріває у вересні-жовтні, продовжує сезон свіжих слив до осені.
• Дуже великі плоди: 60–80 г, до 100 г — один із найбільших пізніх сортів.
• Стійкий до шарки: толерантний до вірусу шарки (PPV) та інших хвороб.
• Лежкий і транспортабельний: щільна м'якоть добре зберігається.

Поради з вирощування

«Топ Енд Плюс» — надійний врожайний сорт, але кілька моментів важливі для великого врожаю:

• Бажаний запилювач: сорт частково самоплідний — самостійно зав'язує лише невеликий урожай, тож для рясного плодоношення поруч варто мати сорт-запилювач. Добрі партнери — Стенлей, Топ Гігант Плюс, Топ Хіт Плюс, Чачакська красуня. Важливо: запилювачами можуть бути лише інші європейські сливи, а не японські (диплоїдні).
• Дати дозріти на дереві: це дуже пізній сорт — щоб плоди набрали повний десертний смак і цукор, не поспішайте зі збором, дайте їм визріти прямо на гілках.
• Нормування зав'язі: сорт плодоносить рясно й регулярно — у врожайні роки під вагою великих плодів гілки можуть потребувати підпірок, а зав'язь варто нормувати, щоб плоди не дрібнішали.
• Сонце й місце: садіть на відкритому сонячному місці з добре дренованим ґрунтом. Застою води сорт не любить; оптимальний pH — близько 6,0–7,0.
• Підщепа (алича): саджанець щеплений на аличу — сильнорослу, витривалу й невибагливу до ґрунту підщепу з доброю зимостійкістю кореневої системи. Доросле дерево середньоросле, 3–4 м, з розлогою, не надто загущеною кроною.
• Здоров'я: сорт толерантний до шарки, стійкий до моніліозу та іржі. Це спрощує догляд, хоча профілактичні весняні обробки не завадять.

Дерево середньоросле (3–4 м) — рекомендована схема посадки 3×3 м. Плодоносити починає рано, вже з 2–3-го року, і дає рясні пізні врожаї великої сливи.