|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Плуот «Флевор Фінал» — фінал сезону: найпізніший і найбільший плуот серії «Флевор»
Плуот «Флевор Фінал» (Flavor Finale, «фінал смаку») — гідне завершення знаменитої серії плуотів Флойда Зайгера. Плуот — це складний міжвидовий гібрид, приблизно на 75% слива й 25% абрикос. Свою назву цей сорт носить не дарма: він дозріває найпізніше з усіх «флеворів» і продовжує сезон соковитих плуотів тоді, коли решта вже відійшла. Це вибір для тих, хто хоче великі, дуже солодкі плоди наприкінці вересня — коли свіжих фруктів у саду вже майже немає.
Плоди та смак
Плоди великі, масою близько 90–130 г, округло-овальні, з ефектною яскраво-пурпуровою шкіркою та соковитою янтарно-червоною м'якоттю. М'якоть щільна, дуже соковита, з багатим фруктовим ароматом; кісточка середня, легко відділяється. Смак — окрема гордість сорту: складний, насичений, солодкий, з багатогранними фруктовими нотками (знавці порівнюють його з еталонним «Флевор Кінг»).
Дозрівають плоди дуже пізно — у другій половині вересня (20–30 вересня), а їстівними лишаються ще й у жовтні. Важлива перевага: плоди довго тримаються на дереві, не обсипаються й добре переносять транспортування. Призначення передусім десертне — свіжий стіл пізньої осені; надлишок добре йде на заготовки.
- Найпізніший плуот: подовжує сезон до кінця вересня — жовтня, коли інші вже відійшли.
- Великі плоди: найбільші серед «флеворів» — 90–130 г.
- Складний насичений смак: багатогранний, на рівні «Флевор Кінг».
- Не обсипається: довго тримається на дереві, добре транспортується.
Поради з вирощування
«Флевор Фінал» щедро віддячить за тепле місце й правильного сусіда. Кілька моментів, які варто врахувати одразу:
- Обов'язково потрібен запилювач: сорт самобезплідний — сам собою плодів майже не зав'яже. Поруч (у межах ~30–40 м) потрібне дерево-запилювач того ж строку цвітіння. Добре підходять наші плуоти «Флевор Кінг» і «Депл Денді», плуот «Флевор Гренейд», а з простіших — японська слива «Санта Роза» (Santa Rosa) чи «Бургунді». Тож плануйте щонайменше два дерева.
- Підщепа (алича): саджанець щеплений на аличу — витривалу, невибагливу до ґрунту підщепу. Дерево сильноросле, з прямостоячою кроною, дуже врожайне; у плодоношення вступає з 2–3-го року після посадки.
- Сонце і тепло: садіть на найтеплішому, відкритому сонячному місці, захищеному від холодних вітрів. Оскільки сорт дуже пізній, тепле сонячне місце критично важливе — плодам треба встигнути набрати солодкість до осіннього похолодання.
- Ґрунт і полив: потрібен добре дренований ґрунт без застою води. Помірно посухостійкий; під час наливу плодів (серпень–вересень) рівномірний полив помітно покращує розмір і смак.
- Зимостійкість: морозостійкість середня, як у більшості плуотів. Молоді дерева перші зими варто підстраховувати (мульча, укриття штамбу). Як в усіх кісточкових, у суворі зими й при поворотних весняних морозах є ризик підмерзання квіткових бруньок.
- Формування крони й здоров'я: щовесни формуйте розріджену крону для доброго освітлення. Стійкість до хвороб середня — не забувайте про профілактичні весняні обробки й провітрювану крону.
Дерево сильноросле, прямостояче — рекомендована схема посадки 3×3 м. Не забудьте про сусіда-запилювача поруч (наприклад, «Депл Денді» чи «Флевор Кінг»).