Лохина «Елліот» — найпізніший сорт, що продовжує сезон до вересня

Лохина «Елліот» — сорт садової лохини (голубики) американської селекції (USDA-ARS, реліз 1973 року), відомий як найпізніший серед усієї високорослої лохини. Його головна цінність саме в цьому: коли врожай інших сортів уже зібрано, «Елліот» тільки починає віддавати ягоди — аж до вересня. Це чудовий сорт, щоб продовжити сезон свіжої лохини й розтягнути задоволення на кінець літа. До того ж він дуже врожайний, невибагливий і винятково зимостійкий.

Плоди та смак

Ягоди середнього розміру (11–15 мм у діаметрі, вагою 1,2–2 г), округлі, дуже щільні, зібрані в китиці. Колір — світло-синій із помітним восковим (сизим) нальотом, рубчик маленький і сухий. Смак кисло-солодкий, з характерним ароматом; важливо: солодкість «Елліот» набирає лише при повному визріванні на кущі — не поспішайте зі збором, дайте ягодам достигнути. Дозрівають дуже пізно — з кінця серпня до вересня. Завдяки щільній шкірці й сухому рубчику ягоди чудово зберігаються (до двох тижнів у холодильнику) і транспортуються. Призначення універсальне, особливо гарні для заморозки й переробки. Ягоди є природним джерелом вітаміну С.

• Найпізніший урожай: продовжує сезон свіжої лохини аж до вересня, коли інші сорти вже відійшли.
• Чудова лежкість: щільні ягоди довго зберігаються свіжими й добре переносять перевезення.
• Висока продуктивність і стійкість: сорт урожайний, стійкий до хвороб і винятково зимостійкий.

Поради з вирощування

Лохина невибаглива до догляду, але має одну ключову вимогу — кислий ґрунт. Без цього кущ не покаже свого потенціалу, тож цей момент варто врахувати з самого початку:

• Кислий ґрунт — головна умова: лохина росте лише на кислому ґрунті (pH 3,5–5,0). Садіть у суміш верхового (рудого) торфу; звичайна садова земля для неї не підходить.
• Запилення: сорт частково самоплідний — дасть урожай і поодинці. Але для найбільших ягід і максимального врожаю варто посадити поруч інший сорт лохини зі схожим (пізнім) строком цвітіння — наприклад лохину «Дюк» або лохину «Блюкроп» (цвітуть пізно, як і «Елліот»). Взаємне запилення помітно збільшує розмір і кількість ягід.
• Врожайність: з дорослого куща — орієнтовно до 5–6 кг ягід; вступає в плодоношення на 2-й рік після посадки.
• Сонце / місце: садіть на відкритому сонячному, захищеному від вітру місці — на сонці ягоди краще визрівають і набирають солодкість.
• Полив: коренева система поверхнева й любить постійно вологий (але не заболочений) ґрунт — регулярний полив і мульчування обов'язкові, особливо під час наливу ягід. Поливати лише м'якою, злегка підкисленою водою.
• Зимостійкість: сорт дуже зимостійкий — виводився під суворі зими, добре зимує в наших умовах без укриття.
• Пізній збір: зважайте на пізній термін — у прохолодних регіонах плануйте посадку так, щоб урожай устиг визріти до похолодань.
• Обрізка: у перші 2 роки квіти краще обривати, щоб кущ набрав сили; надалі щовесни видаляють сухі та зайві старі гілки для доброго врожаю.
• Стійкість до хвороб: висока — сорт рідко хворіє й майже не потребує обробок.

Кущ сильнорослий, прямостоячий, з вертикально спрямованими гілками, заввишки близько 1,5–2 м — при посадці лишайте близько 1,5×1,5 м між рослинами.