|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Азійська груша «Коко Суї» — солодка «груша-яблуко» просто з вашого саду
Азійська груша «Коко Суї» (Kosui) — один із найвідоміших японських сортів груш наші, який на батьківщині цінують за медову солодкість і соковиту хрустку м'якоть. Це та сама екзотична «груша-яблуко»: округла, щільна, з тонкою бронзовою шкіркою. Виведена в Японії ще в середині ХХ століття, «Коко Суї» подарує вам плоди, які на смак нагадують щось середнє між стиглою грушею й хрумким яблуком — незвично й дуже смачно.
Плоди та смак
Плоди середнього розміру, вагою переважно 150–250 г, округлі, злегка приплюснуті — формою справді схожі на яблуко. Шкірка тонка, ніжна, золотисто-жовта з коричнево-бронзовим оржавленням (russet) — характерна ознака сорту. М'якоть біла, щільна, дуже соковита, хрустка й солодка, з низькою кислотністю; на відміну від європейських груш, азійські не розм'якшуються при дозріванні, а лишаються хрусткими, як яблуко.
Дозрівають плоди наприкінці серпня — це один із ранніх азійських сортів, що встигають раніше за більшість «родичів». Їдять їх свіжими просто з дерева; підходять і для нарізки в салати, десерти, легку сушку. Плоди є природним джерелом вітаміну С.
- Ексклюзивний смак: солодка, соковита, хрустка м'якоть — рідкісний делікатес для домашнього саду.
- Ранній збір: дозрівають уже наприкінці серпня, раніше за інші азійські груші.
- Компактне дерево: охайна, помірна крона — зручно доглядати й збирати врожай на невеликій ділянці.
- Здоров'я саду: висока стійкість до хвороб і шкідників, невибагливість у догляді.
Поради з вирощування
«Коко Суї» — витривала й невибаглива груша, та кілька моментів варто врахувати, щоб отримати щедрий і якісний урожай:
- Запилення: сорт частково самоплідний — один саджанець дасть невеликий урожай, але для повноцінного плодоношення поруч потрібен запилювач того ж строку цвітіння. Найкращі — азійські груші «Хосуї» чи «Секуї», підійдуть і ранні європейські сорти (наприклад, «Вільямс»). Ефективна відстань між деревами — до 40 м.
- Підщепа й розмір дерева: щеплена на сіянець груші (сильноросла підщепа) — дерево довговічне, витривале й невибагливе. Крона від природи компактна, доросле дерево тримають на висоті близько 3–4 м формуванням. Плодоношення настає на 2–3-й рік після посадки.
- Сонце й місце: садіть на відкритому сонячному, захищеному від холодного вітру місці, з добре дренованим ґрунтом — застою води груша не любить.
- Полив: у перший рік після посадки поливайте регулярно, згодом — помірно; дерево посухостійке, але в спеку під час наливу плодів полив покращує розмір і соковитість.
- Зимостійкість: сорт високоморозостійкий, добре переносить українські зими. Молоді саджанці в перші зими варто підгортати й мульчувати приштамбове коло.
- Формування крони: щовесни проводьте санітарну й формуючу обрізку — прибирайте старі, загущуючі й пошкоджені гілки; це тримає крону провітрюваною та підвищує якість плодів.
- Стійкість до хвороб: азійські груші загалом добре тримаються проти типових хвороб, «Коко Суї» — стійкий і до шкідників.
Схема посадки — приблизно 3×3 м. Для щорічного врожаю не саджайте азійську грушу поодинці: пара сортів-запилювачів окупить себе стабільним плодоношенням.