Азійська груша "Шинсейкі", в перекладі "Нове Століття", була виведена в 1940-х роках. Крона груші округлої, трохи розгалуженої, форми, дуже гарна в період цвітіння та врожаю. Груша схожа на яблуко, щільна та хрумка, дуже соковита та солодка. Плоди красиві, округлі, від середнього до великого розміру. Шкірка гладка, коричнева, з красивим бронзовим відтінком. Смак плоду – дивовижно-солодкий, з тонким відтінком прянощів. М'якоть м’яка, кремово-біла, хрумка та дуже соковита. Дерева груші "Шинсейкі" мають відмінну стійкість до хвороб, посухо-та морозостійкі. Віддають перевагу сонячним місцям та добре дренованому грунту. Побачити перший урожай Ви можете вже на другий рік після посадки. Якщо не обривати цвіт, груша буде дуже густо покрита плодами, вагою 200-250 р. Якщо Ви зробите проріджування суцвіття то плоди груші досягатимуть ваги 600-650 р. В перший рік після посадки, поливайте грушу регулярно, а потім зменшуйте полив до мінімуму. Підрізання один раз в рік достатньо, але, якщо вам потрібна певна форма та розмір крони, підрізайте грушу частіше. Для груші "Шинсейкі" потрібен запилювач, тому посадіть біля неї сорти азійської груші Хосуї або Секуї, також підійдуть ранні сорти європейських груш Вільямс та Улюблениця Клапа.

Переваги сорту азійської груші Шинсейкі:

• ексклюзивні плоди великого розміру;
• одні з найдорожчих груш у світі;
• привабливість і високі смакові якості плодів зимового строку достигання;
• особливий смак десертний виражені тони від шоколадних до мускатно ананасових;
• зберігається до весни;
• висока щорічна врожайність;
• висока морозостійкість і стійкість до хвороб;
• невибагливвість у догляду;

Азіатська груша, також звані грушами Наші (Неші) або яблуко-грушами, нещодавно з’явилися у садах вітчизняних садівників. Протягом століть в Азії ці щільні екзотичні плоди призначалися для знаті та шануються у себе на батьківщині. Та й зараз азіатська груша – найпопулярніший фрукт у всій Азії та набирає популярності в Європі та Америці.

Термін «Азіатська Груша» відноситься до будь-якої твердої груші у формі яблука японського та китайського походження, яка має хрумку соковиту м’якоть, м’який смак та фруктовий аромат. Азіатські груші, в ботаніці, що класифікуються як Pyrus pyrifolia, є стародавніми культивованими фруктами, що належать до сімейства розоцвітих або рожевих. Назва Азіатська Груша – це загальний епітет, що використовується для позначення тисяч різновидів груш, що ростуть у Східній Азії, кожна з яких трохи відрізняється за формою та кольором. Їстівні плоди відомі під багатьма іменами, зокрема: яблука груші, японська груші, корейські груші, груші Тайвань та інших.

Усі різновиди азіатської Груші мають загальне походження із західного Китаю. Невеликі дерева досягають висоти всього від 3 до 6 м, що полегшує догляд за ними. До того ж вони завжди дають добрий урожай. Хрумкі та соковиті азіатські груші, які іноді називають грушами Наші або яблуко-грушами, чудові у свіжому вигляді і коли їх сушать у вигляді солодких сухофруктів. Колір шкірки фруктів варіюється від блідо-жовтого до жовто-зеленого до коричневого з коричнево-червоним відтінком. Вони мають круглу форму яблука, на смак хрусткі, щільні, соковиті та солодкі, як у яблука. Незважаючи на те, що плоди деяких сортів нагадують яблуко, азіатська груша не є гібридом із цим фруктом. З ботанічного погляду це справжня груша. Деякі види були поширені в Європі, методом селекції їх форма та смак були перетворені на популярні садові фрукти, такі як відомий сорт груші Бартлет. Інші різновиди груші потрапили на схід, до Кореї та Японії. Ці «азіатські» сорти Груші стали більше схожі на яблуко за формою і хрусткі за текстурою.